День здоровья

БЕЗПЕКА ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ

ТЕМА ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я 2015 РОКУ

 

Дата святкування приурочена дню створення Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). Всесвітній день охорони здоров’я проводиться для того, щоб люди могли зрозуміти, як багато означає здоров'я в їх житті, і вирішити, що їм потрібно зробити, щоб його покращити. Щороку Всесвітній день здоров'я присвячується глобальним проблемам, що стоять перед охороною здоров'я планети і проходить під різними девізами,  цьогоріч ВООЗ назвала наступну тему: «Безпека харчових продуктів».

       «Ми є те, що ми їмо». Вірність цього вислову Поля Брега підтвердили найновіші наукові дослідження. Вчені дійшли висновку, що їжа найдивовижнішим чином впливає на наші розумові процеси. Від того, що ми з'їли, залежать не тільки наше самопочуття, але також і настрій та ясність мислення.

       Проблеми зі здоров’ям все частіше стають пов'язані з вживанням недоброякісної їжі. Адже майже третина харчових продуктів, що вживаються в європейських країнах, є генетично модифікованими організмами; в США цей показник досягає 60%. Питання біобезпеки ГМО та оцінки потенційних ризиків від їхнього використання надзвичайно складна й комплексна наукова проблема. Небезпечні продукти харчування, що містять хвороботворні бактерії, віруси, паразитів чи шкідливі хімічні речовини є причиною більше 200 захворювань: від діареї до онкології.

      За оцінками фахівців, від хвороб харчового і водного походження щорічно помирає два мільйони людей, у тому числі, діти.

      Як правило, захворювання харчового походження мають інфекційний характер і викликані бактеріями, вірусами чи хімічними речовинами, які потрапляють в організм людини через заражену воду чи їжу.

У більшості, ймовірними факторами захворювань стають страви, які тривалий час зберігалися без холоду та вживаються без повторної термічної обробки, молочні продукти, придбані на стихійних ринках (з рук) та привезені з села, немиті фрукти та овочі, курячі та перепелині яйця, придбані на ринку, які вживалися без достатньої термічної обробки або взагалі без неї, а також забруднена вода, яка вживалася в їжу тощо.

       Світові глобалізаційні процеси, розвиток торгівельних відносин наполегливо вимагають нових підходів до забезпечення якості та безпеки життя в Україні. В умовах кризи люди переходять на менш безпечні продукти, з хімічними додатками, ГМО, використовують антибіотики при вирощуванні худоби й птиці, синтетичні антиоксиданти для продовження терміну зберігання, що шкодить не тільки здоров'ю, але й життю кожного українця.

       Стрімка динаміка розвитку українського продовольчого ринку ставить перед суспільством нове завдання захист людини від негативних впливів і досягнення комфортних умов життєдіяльності. На цьому має бути зосереджена увага всіх: і пересічних громадян, і державних діячів різних рівнів.

       Але, насамперед, кожному з нас необхідно усвідомити той факт, що з погляду збільшення тривалості життя саме особлива система харчування здатна забезпечити найбільший ефект, а значить харчуванню варто приділити особливу увагу! Адже, за словами римського філософа Сенеки: «Уміння продовжити життя в умінні не скорочувати його».

 

         7 квітня на кафедрі медичної біології та генетики відбувся круглий стіл, присвячений Всесвітньому Дню здоров’я, під час якого обговорили актуальні питання принципів раціонального харчування.

 

Інформацію підготував Роман Булик