Увага, трихінельоз

Увага, трихінельоз!

   
        Трихінельоз залишається актуальною проблемою багатьох країн світу, адже переносники збудників – це домашні, дикі й синантропні тварини, які спричинюють часте виникнення осередків трихінельозних вогнищ.

Соціально-економічні труднощі в державі, наявність стихійних ринків, торгівля м’ясопродуктами, які не пройшли ветеринарну експертизу, наявність сформованих природних і синантропних вогнищ трихінельозу дають підстави вважати прогноз з трихінельозу й надалі несприятливим.

Чинником передачі інвазії є м’ясо диких та домашніх тварин, отримане при полюванні, вільному випасанні свійських тварин та порушеннями правил утримання, забою тварин і реалізації м’ясопродуктів. Сьогодні трихінельоз серед населення виявляється майже на всій території України, куди завозяться м’ясопродукти з його осередків та порушуються ветеринарно-санітарні правила.

Трихінельоз – це гостре або хронічне захворювання тварин і людей, яке характеризується значними функціональними змінами в органах і системах організму. У людини даний гельмінтоз характеризується гострим перебігом: лихоманкою, м’язовими болями, набряком обличчя, висипами на шкірі, високою еозинофілією; при тяжкому перебігу – ураженням міокарда, легень, центральної нервової системи. Хвороба викликає ускладнення, які часто призводять до летальних наслідків.

Збудником трихінельозу є круглий черв Trichinella spiralis, розміром 1,5 – 2,0 мм. Статевозрілі гельмінти паразитують у кишечнику людей і тварин, а личинкова стадія – у поперечно-посмугованих м'язах. У природному вогнищі людина найчастіше заражається трихінельозом при вживанні в їжу термічно недостатньо обробленого м’яса тварин, зокрема свинини.

Трихінельоз розповсюджений в природі у всьому світі серед хижаків і всеїдних ссавців, а також гризунів. В оточенні людини виникають синантропні вогнища інвазії. За характером епідемічних спалахів трихінельоз нагадує інфекційні хвороби (тиф, туляремію, дизентерію), а за злоякісним перебігом не має собі подібних. Основним джерелом інвазії для людини в синантропному вогнищі є свині. У природі джерелом зараження є дикі кабани, борсуки, єнотоподібні собаки, бурі та білі ведмеді, морські ссавці.

Хвороба завдає великих збитків господарствам багатьох країн (організація трихінелоскопії свинини; утилізація свинячих туш, уражених збудниками трихінельозу; захворювання людей, зниження їх працездатності тощо).

Отже, трихінельоз спричинює значні економічні збитки тваринництву та соціальні – людству, що спонукає дослідників до вивчення причин його виникнення. У зв’язку з цим, актуальними є розробка ефективних методів діагностики, а також пошук і впровадження науково обґрунтованих заходів боротьби і профілактики цієї інвазії.

Боротьба з трихінельозом проводиться комплексно (медичними, ветеринарними і мисливськими організаціями).

У м’язах тварин інвазійність личинок зберігається роками, а в трупному матеріалі вони гинуть під впливом лише дуже високої температури або низької (- 400, - 500°С). Личинки трихінел гинуть при дії температури не менше 800°С всередині шматка м’яса. Соління і копчення м’яса на інкапсульовані личинки майже не діють. При вакуумному сушінні при 55-580°С личинки гинуть протягом 4 годин.

З метою профілактики та недопущення виникнення данного захворювання керівники господарств та власники тварин зобов'язані:

·  забезпечити стійлове утримання свиней;

·  завозити тварин тільки з благополучних щодо трихінельозу господарств;

·  забій свиней проводити лише на забійних пунктах і майданчиках під контролем ветпрацівника;

·  постійно проводити дератизацію у тваринницьких приміщеннях, на територіях ферм, у місцях зберігання кормів, тушки загиблих гризунів своєчасно прибирати та спалювати;

·  забезпечити утримання територій і приміщень звіроферм у належному санітарному стані.

Категорично забороняється:

·  подвірний забій тварин без ветеринарно-санітарного контролю;

·  продаж свинини, м’яса диких тварин без клейма ветсанекспертизи.

Спалахи трихінельозу в природних вогнищах пов’язані з сезоном мисливства – осінньо-зимовим періодом, а також із масовим забоєм свиней у домашніх господарствах в період новорічно-різдвяних свят.

Інформацію підготував доцент Олександр Захарчук