Logo

Мелатонін: вчора, сьогодні та завтра

15 травня на кафедрі медичної біології та генетики відбувся круглий стіл на тему «Мелатонін: вчора, сьогодні та завтра» приурочений до Дня науки в Україні.

Співробітники кафедри обговорили історію відкриття мелатоніну, розвиток вчення про шишкоподібну залозу на Буковині та участь колективу кафедри у дослідженнях з використанням мелатоніну.

Історія відкриття мелатоніну починається у середині ХХ століття і пов’язана з дослідженнями структури та функцій шишкоподібної залози (епіфіза) головного мозку.

Перші дослідження шишкоподібної залози  були ще у 1917 році, коли  Аарон Б. Лернер, американський дерматолог, розпочав свої експерименти, що привели до відкриття мелатоніну. До цього часу вчені вже знали, що епіфіз має якусь функцію, пов’язану з регуляцією біоритмів, але точні механізми були невідомі. У 1958 році Аарон Б. Лернер і його колеги з Єльського університету (Yale University) виділили речовину з епіфіза великої рогатої худоби, яка мала здатність освітлювати шкіру жаби. Ця речовина отримала назву “мелатонін” (від грец. “melas” – чорний і “tonos” – напруга), оскільки вона впливала на пігментацію шкіри. А вже у 1960-1970-х роках були проведені численні дослідження, що показали, що мелатонін синтезується не тільки у великої рогатої худоби, але й у людей та інших тварин. Вчені встановили, що мелатонін регулює циркадіанні ритми (внутрішні біологічні годинники) та має вплив на сон, температуру тіла, репродуктивну функцію та інші фізіологічні процеси.

На Буковині наукову школу, яка дала початок дослідженню шишкоподібної залози та мелатоніну започаткував академік УАН вищої освіти України, член-кореспондент НАПН України, ректор Буковинського державного медичного університету (1993–2010), професор ПІШАК Василь Павлович. Під його керівництвом захищено десятки дисертацій на наукові ступені доктора та кандидата наук, проведено чисельні наукові форуми та симпозіуми, отримано велику кількість патентів України. Сьогодні, під керівництвом завідувача кафедри медичної біології та генетики, професора БУЛИКА Романа Євгеновича проводяться наукові дослідження з визначення структур головного мозку, що залучені до регуляції циркадіанних ритмів та фізіологічні процеси, що підпорядковуються цим ритмам.

Сьогодні мелатонін має широкий спектр потенційних застосувань у медицині та інших галузях завдяки своїм різноманітним біологічним властивостям. Основні з яких:

  1. Регуляція сну та лікування безсоння:

Мелатонін часто використовується для полегшення засинання і поліпшення якості сну, особливо у людей, які страждають на безсонням. Його також застосовують для лікування порушень циркадних ритмів, таких як синдром затримки фази сну.

  1. Полегшення симптомів зміни часових поясів (джетлаг):

Прийом мелатоніну може допомогти зменшити симптоми джетлагу, оскільки він сприяє синхронізації внутрішніх біологічних годин з новим часовим поясом.

  1. Підтримка імунної системи:

Деякі дослідження показують, що мелатонін може мати імуностимулюючі властивості і допомагати в боротьбі з інфекціями та іншими захворюваннями.

  1. Антиоксидантний захист:

Мелатонін відомий своїми антиоксидантними властивостями, що дозволяє йому захищати клітини від пошкодження вільними радикалами і знижувати ризик розвитку різних хронічних захворювань.

  1. Лікування сезонного афективного розладу (САР):

Мелатонін може бути ефективним при лікуванні депресії, що виникає в осінньо-зимовий період, коли зменшується тривалість світлового дня.

  1. Роль у регуляції репродуктивної функції:

Дослідження показали, що мелатонін може впливати на репродуктивну систему і допомагати в лікуванні деяких форм безпліддя.

  1. Захист від нейродегенеративних захворювань:

Є дані, що мелатонін може мати нейропротекторні властивості і допомагати у захисті від захворювань, таких як хвороба Альцгеймера і Паркінсона.

  1. Використання в онкології:

Деякі дослідження свідчать про те, що мелатонін може мати антиканцерогенні властивості і використовуватися як додатковий засіб у лікуванні раку, зменшуючи побічні ефекти хіміотерапії та радіотерапії.

  1. Покращення здоров’я шкіри:

Завдяки своїм антиоксидантним та протизапальним властивостям мелатонін може бути корисним у догляді за шкірою і лікуванні таких станів, як акне або передчасне старіння.

  1. Вплив на метаболічні процеси:

Є свідчення, що мелатонін може впливати на обмін речовин і допомагати у регуляції ваги, а також у профілактиці метаболічного синдрому та діабету.

Незважаючи на широкий спектр потенційних застосувань, важливо зазначити, що більшість з цих напрямків потребує подальших досліджень для підтвердження ефективності та безпеки використання мелатоніну.

По темі

Корисна інформація

Вишиванка – генетичний код українця!

Вишиванка – це не просто національний одяг українців, це справжній символ ідентичності та культурної спадщини. Її часто називають генетичним кодом українця через глибокі символічні значення,

Достовірна і корисна інформація

Додати текст