Люди народжуються, ростуть і старіють, але старіння кожен із нас боїться найбільше. Ми всі хочемо бути молодими, красивими, здоровими та енергійними. Водночас, старість асоціюється з важкими захворюваннями та смертю. Сьогодні у світі проживає близько 700 мільйонів людей старше 60 років. Очікується, що до 2050 року їх кількість складе близько 2 мільярдів або 20% прогнозованого населення Землі.
Протягом століть тема старіння викликала інтерес людей, і лікарі вивчали причини її виникнення, щоб знайти способи продовжити молодість і жити вічно. Навіть у працях Гіппократа та його учнів є перші описи та гіпотези старіння. Швидкість старіння він пов’язує з темпераментом людини.
Згідно з його спостереженнями, саме флегматики частіше хворіють та старіють. Лікарі Стародавньої Греції зрозуміли, що правильний режим дня, відпочинок, здорова їжа та рухливий спосіб життя уповільнює процес старіння. Наприклад, давньогрецький лікар і вчений Гален вважав, що відсутність фізичної активності у літніх людей рівнозначно смерті. Він також зазначав, що самотні старші люди частіше хворіють, ніж ті, які живуть зі сім’єю.
У XVI ст. Ф. Бекон дав початок новим досягненням у геронтології (науці про старіння). Він переконував, що шкідливі звички впливають на здоров`я людини та процес старіння.
Старість – своєрідний віковий і психологічний період життя людини, який характеризується значними фізіологічними, психічними та психологічними змінами організму. Точне хронологічне визначення границь старості (тобто визначення вікової межі між зрілістю і старістю) є неможливим через значні індивідуальні розходження в прояві як фізіологічних (сповільнення процесів організму, зменшення пристосувальних здібностей) так і психологічних ознак старіння (погіршення процесів мислення, пам’яті, уваги).
Однією з причин старіння на клітинному рівні вчені називають скорочення довжини теломер – ділянок ДНК, розташованих на кінці хромосом, які виконують роль захисту ДНК. З віком теломери скорочуються, що призводить до старіння клітин. Існують фактори, які пришвидшують скорочення теломер: недостатній сон, ожиріння, куріння, замала фізична активність.
Науковці з Університету Тель-Авіва (Ізраїль) дійшли висновку, що перебування в гіпербаричній барокамері може бути корисним для людини та впливати на теломери. В експерименті взяли участь 35 здорових добровольців, яким від 64 років. Вони дихали киснем через маску в гіпербаричній барокамері 90 хвилин упродовж п’яти днів на тиждень протягом трьох місяців.
Завдяки процедурі теломери зросли на 20% і порівняно «стали молодшими» на 25 років. Крім того, з’ясувалося, що кількість клітин, які старіють, накопичуються в організмі та заважають регенерації, у деяких випадках скоротилася на 37%.
Однак, найоптимальнішим засобом уповільнити старіння вчені вважають дотримання збалансованої дієти, ведення здорового способу життя та своєчасне звернення за медичною допомогою на початкових стадіях захворювань.
6-8 жовтня відбувся VII Національний конгрес геронтологів і геріатрів України, активну участь у роботі секції «Біологія старіння: теорія і експеримент» взяли завідувач кафедри медичної біології та генетики БДМУ професор Роман БУЛИК та асистент кафедри медичної біології та генетики БДМУ Владислав ЙОСИПЕНКО, які представили усну доповідь на тему «Вікові відмінності щільності мелатонінових рецепторів у нейронах бічного передзорового ядра гіпоталамуса».
Матеріал підготували завідувач кафедри медичної біології та генетики БДМУ Роман БУЛИК та асистент кафедри медичної біології та генетики БДМУ Владислав ЙОСИПЕНКО
