У ніч на 28 березня в Україні, о 03:00 год. необхідно буде перевести годинник на одну годину вперед.
Вперше переводити годинники у 1784 році запропонував тодішній посол США у Франції Бенджамін Франклін з метою економії свічок. Запровадження системи літнього “часу” приписують англійцю Вільяму Віллетту. Сезонне переведення годинників загалом обґрунтовують необхідністю подовження світлового дня. Відповідно, перехід на літній та зимовий час прийнято вважати економію електричної енергії та ресурсів.
На відміну від “зимового переходу”, переведення годинника на літній час дається людині значно важче. Стрілки годинника доведеться перевести вперед, і ми втрачаємо цілу годину звичного сну.
Вчені давно дійшли висновку, що сезонне переведення часу вкрай негативно впливає на самопочуття людини. Сонячне світло є одним з основних факторів, що керує циркадіанними ритмами людини. Циркадіанні, або добові, ритми відповідають за чергування циклів сну і неспання в організмі.
Через зміну звичного режиму наш організм вимушений швидко увійти в новий графік, однак наші циркадіанні ритми не відразу пристосовуються до нових умов. Кілька днів ми продовжуємо жити за своїм старим біологічним годинником. В результаті ми відчуваємо втому в середині дня або, навпаки, страждаємо від зайвої бадьорості вночі. Через це збільшується стрес, порушується сон, знижується імунітет, погіршується робота серцево-судинної системи, з’являється роздратованість, виникають проблемами з концентрацією уваги, занепад сил, зміна настрою та навіть проблемами з травленням. У перші дні після переходу на літній час збільшується відсоток нещасних випадків, ДТП, серцевих хвороб. Зокрема, дослідження американських вчених підтвердили, що переведення годинника на годину вперед асоціюється із зростанням ризику серцевих нападів на 20-24% у наступні понеділок та вівторок.
Щоб полегшити перехід на інший час, варто заздалегідь готувати організм до змін.
Так, за тиждень-два до визначеної дати можна почати трішки раніше лягати спати й прокидатися, поступово щоденно “зсуваючи” графік на декілька хвилин.
Звісно ж, обов’язково треба висипатися, інакше занепаду сил не уникнути.
Легкі фізичні навантаження та прогулянки на свіжому повітрі – чудовий засіб від весняної депресії.
Також варто перейти на правильний раціон харчування, тобто не споживати шкідливу їжу та не зловживати алкоголем.
Використання цих практик дозволить вашому біологічному годиннику легше синхронізуватися зі змінами в навколишньому середовищі і захистить від згубних наслідків переведення часу.
Матеріал підготував: асистент кафедри медичної біології та генетики Владислав ЙОСИПЕНКО
